Глянув я в небо.
Он...Подивiться!
Там у небi летить щастя -птиця!
Я хотiв ту пташку спiймати,
Але шкода, що не вмiю лiтати.
****************************
Щастя-птиця у вись здiйнялася,
Але куди ж вона подалася?
Пташку тую , уже не спiймати
-Тому , що щастя-птиця,
-Це моя мати.
*****************************
Знайте цей вiрш
дорослi й малята
Подалася вона до свого
рiдного тата,
Що ясним соколом з мамою лiтаэ,
I обидва вони горя не мають.
I не впадуть вони з небес,
Не бачив я таких ранiше чудес!